галицько волынський литопыс

агаряны. По см̃рти же Въло(ди)мери, остав(ь)шю у Сыр(ь)чана (ди)ному го(д)цу 3

пи(л) золоты(м) шеломо(м) Донъ, прем(ь)ши землю и(х) всю, и загнавшю окаан(ь)ныа

Сър(ь)чанови (ж) оставшю у Дону, рыбою оживши. Тог(д)а и Воло(ди)меръ Монома(х)

Отрока въ Обезы за ЖелІзныа врата, \Сърча(н) у До(н)\

своему Мономаху, погубившему поганыа измаилтяны, рекомыа полов(ь)ци, изгнав(ь)шю

храбор же 1 бІ яко и туръ. Ревнова (ж) 2 дІду

бІ яко и рысь, и губяше яко и кор(ь)кодилъ, и прохожаше землю и(х) яко и орелъ,

устреми(л) бо ся бяше на поганыа яко левъ, /622/ сръди(т) же

всІ(м) поган(ь)скы(м) языко(м), ума мудростю ходяще по заповІдемъ Бж̃имь:

Романа, [присно]памятнаго и самодръж(ь)ца всея Руси.

\Ту(т) много чого нема(е)\ По см̃рти же великого князя

всей Руской земли князя галичкого.]

лІто 6709 (1201). начало княжения великаго князя Романа, како держев бывша

Ukrainian Literature. Vol. VIII). Harvard University Press, 1990, P.307-391.]

(Xlebnikov) and Četvertyns'kyj (Pogodin) Codices (Harvard Library of Early

виданням: The Old Rus' Kievan and Galician-Volhynian Chronicles: The Ostroz'kyj

(Хлбниковський) список. Текст пдготовлено для сайту за факсимльним

ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ Л¶ТОПИС

                                        

Галицько-Волинський лтопис. За Острозьким (Хлбниковським) списком.